Всесвітній день інвалідності в Україні сумна дата
Загрузка плеера...

П'ятого травня Україна разом зі світом відзначає Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю. Ця дата напрочуд актуальна для нашої держави, адже сьогодні можливості таких людей дійсно надто обмежені. Найбільш болючим для осіб з інвалідністю є питання працевлаштування. Люди з особливими потребами не мають змоги реалізувати свій потенціал.

Валерий Сушкевич, голова ВГО "Національна асамблея людей з інвалідністю України":

"Чому сьогодні людина з інвалідністю чи на спеціальному, чи на відкритому ринку праці не може знайти можливості працевлаштування? Перше – треба мати освіту. І середню, і спеціальну, і вищу. Тоді можна пропонувати себе на ринку праці. Друге – а як добратись до роботи? І вмотивованість роботодавця, щоб він взяв людину на роботу, вона сьогодні дуже-дуже недостатня. В цій ситуації потрібні додаткові системні чинники (починаючи від освіти, транспорту, архітектурної безбар'єрності). Наприклад роботодавець захотів взяти.  Знаєте, кого сьогодні у більшості випадків може взяти роботодавець у варіанті тієї квоті по працевлаштуванню 10% на кожне підприємство? Він бере тих, хто менше вражений станом інвалідності." 

Таким чином проблеми найменш захищених категорій лише посилюються. Фактична неможливість знайти більш-менш пристойну роботу тягне за собою і інші соціальні проблеми. Серед тих, хто має найменше шансів на ринку праці – люди з вадами зору і з вадами руху.

Михайло Новосецький, заступник голови українського товариства сліпих:

"В нас сьогодні десь 40 тисяч людей з інвалідністю. Практично в нашій системі працевлаштовано 2400 людей з вадами зору, і поза нашою системою приблизно тисячі три. І все. Для нас проблема працевлаштування дуже гостро стоїть. Пенсія розраховується з того, яка в тебе була попередня зарплата. Тобто в нас пенсія як правило мінімальна. Тому для нас дуже важливо, чи працює людина. Має додатковий заробіток чи ні." 

Від нестачі грошей потерпають не лише конкретні люди, а й організації, які опікуються потребами людей з обмеженими можливостями. Так, у Всеукраїнській організації людей з інвалідністю з минулого року не отримують фінансування. У профільних структурах кажуть, що затримки із виплатами є звичним явищем. Нині через бюрократичні зволікання співробітники подібних організацій вже приблизно півроку не отримують навіть своєї мінімальної заробітної плати. Зрештою, люди з особливими потребами опинились серед тих, хто найбільше потерпає від нестачі коштів.

Валерий Сушкевич, голова ВГО "Національна асамблея людей з інвалідністю України":

"Рівень бідності серед громадян України з інвалідністю катастрофічно зріс. Сьогодні розміри передбачених законодавством грошових виплат і компенсацій є мізерними і не витримують жодної критики." 

Втім, про деяке покращення ситуації також можна говорити. Зокрема, це наявність норм щодо інклюзивної освіти для дітей з інвалідністю і переформатування міської інфраструктури для потреб людей з обмеженими можливостями.

Зазначимо, сьогодні розмір державної допомоги для людей з інвалідністю і тих, хто втратив працездатність, передбачено у розмірі прожиткового мінімуму (близько 1700 грн). В Україні проживає близько трьох мільйонів осіб з інвалідністю. Більшість з них – люди працездатного віку, які прагнуть реалізувати себе і повноцінно влитись у життя суспільства. Дотримання прав таких громадян – обов'язок, який держава взяла на себе у рамках міжнародних конвенцій.

Джерело фото: facebook.com/sushkevych.v

Загрузка...

Как Вы считаете, контролирует ли власть ситуацию в стране?

Мы в Telegram