За боротьбу з корупцією можна поплатитися життям
Загрузка плеера...

Попри гучні заяви чинної влади, що в Україні ледь не семимильними кроками йде боротьба з корупцією, самі українці не бачать таких вражаючих результатів. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, яке провів Харківський інститут за підтримки західних партнерів. Головною перешкодою в боротьбі з корупцією є високий рівень суспільної толерантності до цього явища.

Світлана Щербань, співробітник Харківського Інституту соцдосліджень:

"Всі наші експерти та активісти, які брали участь в дослідженні, говорили про системність корупції в регіоні, а також про те, що корупція пронизує майже усі сфери життя. Крім того, наголошували на тому, що ключовою особливістю є те, що і населення, і місцева влада, і правоохоронні органи толерують корупцію".

Переважна більшість респондентів зазначили, що найпоширенішими є побутова та політична корупція. Відповідно до результатів дослідження, головними проблемами такої ситуації є: розподіл бюджетних коштів неефективне використання комунального майна, проведення непрозорих тендерів, земельні махінації, корупція в освітній та медичній сферах, непрозорість призначення на посади, лобізм незаконних рішень у вищих ешелонах влади.

Ключовими причинами відсутності боротьби з корупцією на місцях респонденти вважають: недосконалість законодавства, обмеженість методів і дискредитацію антикорупційної діяльності.

Ярослав Юрчишин, Transparency International Україна:

"Антикорупційний рух не став масовим  і не стає масовим. І це перший виклик, з яким ми стикаємося. Тому говорити про те, що у нас проблема толерантність до корупції, це видавати бажане за дійсне. У нас більша проблема - це відсутність покарань. Ніколи люди не повірять в ефективну боротьбу з корупцією, коли ті, хто на усіх ефірах називаються корупціонерами, або виправдані у суді, або не несуть відповідальності".

Взаємодія з державними органами влади та правоохоронцями в усіх регіонах визнана неефективною. Учасники дослідження поскаржилися, що їхні заяви ігнорують. Ба більше, ті, хто займається викриттям корупції на місцях, опиняються під шаленим адміністративним та психологічним тиском.

Світлана Щербань, співробітник Харківського Інституту соцдосліджень:

"Від психологічного тиску, погроз, натяків на небезпеку через смс-повідомлення, телефонні дзвінки до втручання в особисте життя, коли використовують прослуховування, відбувається тиск через родичів. Поширюється про активіста якась приватна інформація або взагалі брехлива інформація. Використовується активно адмінресурс. Судові позови, штрафи, відкриття кримінальних проваджень. Відбувається пошкодження майна, нанесення тілесних ушкоджень. Нам навіть казали про вбивства".

За словами експертів, корупція на місцях має регіональні особливості. Наприклад, у прикордонних областях більше поширена контрабанда та схеми в митних органах. На сході країни – контрабанда та нелегальний видобуток вугілля. У північній частині України – видобуток бурштину і вирубка лісу. На півдні головною є корупція в портах і на митниці.

Дослідження провели з жовтня по грудень 2017 року. У ньому взяли участь представники громадських антикорупційних організацій, журналісти місцевих ЗМІ та активісти з 10 регіонів України (Вінницької, Полтавської, Рівненської, Закарпатської, Чернігівської, Тернопільської, Миколаївської, Херсонської, Луганської та Харківської областей).

Загрузка...

Как Вы считаете, контролирует ли власть ситуацию в стране?

Мы в Telegram