Перемоги і зради 2017: чи доживуть українці до пенсії?
Загрузка плеера...

Підсумовуючи події року що минув, згадуючи найбільш знакові та ключові моменти для країни і громадян, 2017-й можна назвати, як кажуть у народі, роком зрад і перемог.

Українська влада не нахвалиться перед електоратом та західними партнерами своїми здобутками, мовляв, "покращення вже сьогодні". За рік уряд разом із Президентом "проштовхнули" у парламенті цілу низку скандальних та суперечливих реформ: судову, освітню, медичну, пенсійну. Проте, за результатами цілої низки соціологічних опитувань, проведених у 2017-му році, усі "перемоги", якими так хизується влада, жодним чином не покращили життя простих українців.

Скоріше навпаки, упродовж року українці жили у стані шоку. Чи не найголовнішим потрясінням для них стала пенсійна реформа, яку парламент ухвалив на початку жовтня. Посилаючись на вимоги Міжнародного валютного фонду, уряд змінив умови виходу українців на пенсію. Пенсійний вік де-юре не підвищили, але реально нашим громадянам доведеться працювати довше, щоб мати забезпечену старість. Починаючи з 2018-го потрібно щонайменше 25 років страхового стажу, аби у 60 піти на пенсію. За десятиліття цей показник зросте, й у 2028-му у 60 років на заслужений відпочинок зможуть вийти ті, у кого буде 35 років страхового стажу. Чим меншим він буде, тим пізніше українці виходитимуть на пенсію. Хоча стаж, якого не вистачатиме, можна буде купити. В експертному середовищі кажуть, що влада банально схитрувала, приховавши підвищення пенсійного віку за збільшенням страхового стажу.

Василь Мірошниченко, юрист:

"Розраховує уряд, що 55% людей не зможуть вийти на пенсію у 60 років починаючи з 2022 року, бо у них не буде відповідного страхового стажу, того, що береться з внесків, які ви сплачували до Пенсійного фонду. Хто не сплачував, матиме проблеми. Такі люди лише у 65 років зможуть піти на пенсію. Тобто реально йдеться про приховане підвищення пенсійного віку для більше, ніж половини населення".

Ба більше, фахівці зауважують, що така пенсійна реформа залишить за бортом мільйони українців працездатного віку. Зараз у зоні ризику соціально вразливі верстви населення, ті, хто почав трудову діяльність у буремні 90-ті, заробітчани, студенти, а також жінки, які значну частину свого часу віддали не роботі, а вихованню дітей. Наразі, кажуть аналітики, пенсійна реформа, у тому вигляді, у якому за неї проголосував парламент, не відповідає сучасним реаліям громадян нашої держави, бо в уряді не з того почали.

Ольга Піщуліна, експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова:

"Параметрические изменения, как таковые, реформами называться не могут. Это изменения параметров в системе. Они дают кратковременный эффект. Тем не менее, в сложившихся условиях, это единственный выход, который может сбалансировать и скорректировать ситуацию. Реформой можно назвать только ситуацию, когда мы имеем кардинальные структурные изменения".

Систему нарахування виплат не змінили, вона так і залишилася солідарною. Тобто покоління працівників годує покоління пенсіонерів. І зараз їх співвідношення майже однакове. Демографічна та економічна ситуації в нашій державі складаються так, що сподіватися на збільшення кількості працюючих громадян не варто, зауважують соціологи та аналітики.

Ще одна хитрість із боку уряду в тому, що там реформою "охрестили" банальне осучаснення пенсій, у результаті якого українцям обіцяли гідні виплати. Зрештою, із майже 12-ти мільйонів пенсіонерів (11 766 808 осіб) нашої країни практично половина отримала прибавку в середньому у 200 гривень і менше. Таку інформацію надала прес-служба Пенсійного фонду у відповідь на запит одного з українських ЗМІ. Насамкінець розрекламоване урядом підвищення суттєво не покращило добробут українських пенсіонерів, оскільки все "з'їдає" інфляція.

Андрій Новак, голова комітету економістів України:

"На сьогодні те, що Кабінет міністрів України подає за підвищення пенсій, насправді ніяким підвищенням не є. Вони навіть придумали нове, оригінальне слово – осучаснення. Подібне останнє осучаснення було 5 років тому. Але за ці 5 років лише офіційна інфляція в Україні склала 145%. Натомість так зване осучаснення відбулося в середньому на 15% для українських пенсіонерів".

Та прем'єр-міністр України Володимир Гройсман знову сипле обіцянками, мовляв, зростання пенсій буде щороку. Щоправда, наступного разу підвищення планують зробити лише з 2019 року.

Лідія Ткаченко, експерт Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ:

"Ми бачимо, що результати виявляються не такими значущими, як очікувалося, як обіцялося. Уже є інформація про те, скільки людей отримали підвищення в результаті жовтневого перерахунку, бачимо, що більшість людей отримали дуже маленькі суми. Якщо порівняти з інфляцією за три останні роки, то це просто мізерні суми".

Пенсійна реформа була однією з умов надання Україні чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. Та з моменту набуття чинності всіх задекларованих владою змін у цій сфері минуло вже майже три місяці, а в МВФ досі вивчають нововведення, які запровадили уряд та парламент.

Загрузка...

Как Вы считаете, контролирует ли власть ситуацию в стране?

Мы в Telegram