Перемоги і зради 2017: чи виживе українська медицина?
Загрузка плеера...

Підсумовуючи події року що минає, згадуючи найбільш знакові та ключові моменти для України і її громадян, 2017-й можна назвати, як кажуть у народі, роком зрад і перемог. Українська влада не нахвалиться перед електоратом та західними партнерами своїми здобутками, мовляв, "покращення вже сьогодні". За рік уряд разом із Президентом "проштовхнули" у парламенті цілу низку скандальних та суперечливих реформ: судову, медичну, пенсійну, освітню.

Проте за результатами цілої низки соціологічних опитувань, проведених у 2017 році, усі "перемоги", якими так хизується влада, не покращили життя простих українців. Люди так і не отримують якісну освіту, гідний соціальний і правовий захист, вчасну медичну допомогу. Майже кожен другий громадянин нашої держави не підтримує ключові реформи, задекларовані урядом, ще приблизно 40% – не вірять у їхій успіх, 42% – взагалі не бачать реальних змін. На думку 82% українців, медична сфера є найбільш корумпованою, а реформа у ній наробила чимало галасу.

Самі ж фахівці медичної галузі розділилися на два табори – прихильників та противників змін у своїй царині. І критиків серед них наразі переважна більшість. Головна претензія до МОЗу полягає в тому, що так звана реформа не має належної концепції та стратегії щодо розвитку сфери охорони здоров'я України.

Костянтин Надутий, замголови правління Всеукраїнського лікарського товариства:

"Мы пытаемся построить систему, дернув только один элемент, не обращая внимания на другое. Забыли, например, о ФАПах, на которые опирается сельская медицина. Дорог нет, медицинских работников не хватает, фельдшера как-то вытягивают. В той системе, которую нам предложили, фельдшера нет. Их и со скорой помощи пытались убрать, заменив парамедиками, не пронимая, что это на самом деле".

У міністерстві пояснюють, що у 2018-му почнуться перші незначні, але важливі зміни, які стосуватимуться первинної ланки охорони здоров'я та умов співпраці сімейного лікаря і пацієнта. Як нам обіцяють у високих кабінетах, пацієнт може прийти в будь-яку поліклініку та обрати до лікаря, у якого він хоче лікуватися. Діятиме можливість підписання так званого безкоштовного договору з лікарем. Із моменту підписання такого документа держава починає платити лікарю за пацієнта. Водночас платитимуть і за тих пацієнтів, які не підпишуть такі угоди. Гроші підуть у ті поліклініки, де зареєстровані люди. За кожного пацієнта за рік лікар отримає 370 грн, а за дітей і пенсіонерів держава платитиме удвічі більше. Та фахівці до такої схеми ставляться скептично.

Костянтин Надутий, замголови правління Всеукраїнського лікарського товариства:

"Деньги ходят за пациентом, как это? Пациент пришел, его пролечили, а денег еще и не было. А за какие деньги оно будет оказывать медицинскую помощь? У нас учреждения здравоохранения в деньгах купаются? У них все есть? Сегодня не хватает анестезиологического оборудования, не все родзалы оборудованы, как необходимо. А деньги придут только после того, как женщина родит, или прооперируют больного с аппендицитом. После того".

Автори реформи запевняють, що вся первинна допомога буде безкоштовною, включно з направленням лікаря на здачу аналізів або додаткові обстеження. При цьому реформа передбачає серйозну конкуренцію між медичними установами в боротьбі за пацієнта. Все це відбуватиметься за рахунок формування у них власного бюджету і можливості самостійно розпоряджатися коштами. Це, мовляв, має забезпечити поліпшення інфраструктури, а медичні установи будуть зацікавлені витрачати кошти ефективно. У кожного пацієнта буде можливість змінювати лікаря. Водночас є ймовірність, що деякі лікарні закриються, якщо не зможуть стати конкурентними. Та скептики наголошують, що все це поки не має сенсу, бо ключова проблема в іншому.

Костянтин Надутий, замголови правління Всеукраїнського лікарського товариства:

"Как можно сделать реформу в стране, в сфере, где основные фигуранты реформы - врачи, в большинстве не понимают, а многие не поддерживают эту реформу".

Очікується, що перший проект програми медичних гарантій, що містить перелік послуг і лікарських засобів, які гарантовано оплачуються з держбюджету, з'явиться в середині 2019 року. У МОЗі запевняють, що нова модель фінансування системи охорони здоров'я буде прозорою. Тобто кожен українець знатиме, скільки за його лікування заплатила держава, а тарифи на медичні послуги будуть у відкритому доступі.

Костянтин Надутий, замголови правління Всеукраїнського лікарського товариства:

"То, что предлагает сегодня правительство, перейти к рыночной регуляции: сколько денег у вас есть, столько вы и купите, а мы гарантируем только (в первом варианте законопроекта была честная формулировка) первичную, экстренную и паллиативную помощь. То есть, диагностировали, до стационара довезли и дальше обезболивание – все. А то, что в стационаре, кому-то что-то гарантировано, а кому-то нет, а кому, что и сколько – до сих пор ответа нет. Под давлением популистов эту норму убрали. Прописали, что все гарантируем, но список напишем в 2020 году. И Супрун проговорилась, что гарантировано будет только то, что непосредственно угрожает жизни человека".

Варто зауважити, що й сама реформа повноцінно має запрацювати з 2020-го року, хоча обіцяли нам медицину "по-новому" ще у 2016-му.

Сергій Кравченко, відповідальний секретар НМП України:

"Если вы помните, нам анонсировали проведение медицинской реформы на конец осени 2016 года, потом - в начале декабря 2016 года, потом - 1 января 2017-го. После этого нам обещали медицинскую реформу в июне-июле 2017 года, сейчас нам обещают медреформу с 1 января 2018 года, но уже анонсирую, что это будет июнь-июль 2018. Скоро два года, как нам рассказывают о вечно будущей медицине".

Попри визначені строки чимало фахівців наразі вважають медичну реформа в її нинішньому вигляді сирою та недоопрацьованою.

Загрузка...

Как Вы считаете, контролирует ли власть ситуацию в стране?

Мы в Telegram