Реформи 2017: новий закон про освіту
Загрузка плеера...

2017 рік відзначився прийняттям низки серйозних реформ. Це пенсійна, медична, судова та освітня. Кожна з них була досить суперечливою, чимало експертів розкритикували ухвалені закони. Втім, чи не найбільший резонанс на міжнародній арені спровокував саме закон "Про освіту", який Верховна Рада ухвалила 5 вересня.

Новий закон передбачає цілий ряд змін як для середньої, так і для вищої школи. Проте закордонні політики обурились саме сьомою статтею, що регламентує мову освіти. У документі зазначено, що освітній процес має відбуватись державною мовою. Представники національних меншин все ж мають право навчатись рідною мовою, проте це стосується лише дошкільної та початкової школи. У старших класах діти мають остаточно перейти на державну мову. Створення окремих навчальних закладів для нацменшин законом не передбачене. Запуск нової системи було заплановано на 2020 рік.

Ця норма обурила одразу кількох сусідів. Найсильнішу реакцію реформа викликала у угорських політиків. Влада країни звернулась до Євросоюзу, Організації Об'єднаних Націй і НАТО. Будапешт заявив, що український закон порушує конвенцію про права людини, обмежуючи права національних меншин. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що держава блокуватиме євроінтеграційні ініціативи України, поки скандальну норму не буде скасовано. У Будапешті погрожували також ініціювати перегляд Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Закон було відправлено на експертизу до Венеціанської комісії Ради Європи з питань конституційного права.

Офіційний висновок європейські експерти оприлюднили на початку грудня. "Венеціанка" порадила Україні спершу покращити рівень викладання державної мови, а вже потім впроваджувати зміни. Рада ЄС додала, що мова нацменшин має переважати в освіті дітей дошкільного віку, а перехідний період варто продовжити.

У Міністерстві освіти і науки України заявили, що закон змінювати не будуть, проте пообіцяли врахувати побажання Євросоюзу.

Через Міжнародний скандал навколо мовної статті закону в інформаційному просторі майже забули про інші аспекти реформи. Телеканал NewsNetwork вирішив про них нагадати.

Так, новий закон передбачає збільшення терміну шкільного навчання: середня освіта стане 12-річною. З першого по четвертий клас дітей навчатимуть в ігровій формі, основну програму вивчатимуть з 5 по 9 клас. В останні три роки навчання молодь здобуватиме професійну освіту. Попри збільшення тривалості середньої освіти молоді люди отримуватимуть диплом у тому ж віці, що і раніше, адже навчання у бакалавраті зменшиться на один рік. Тепер диплом отримуватимуть через три роки.

Зміни торкнуться і педагогів. Учителям обіцяють полегшити механізм затвердження авторських навчальних програм і надати більше можливостей для підвищення кваліфікації. Зміниться і принцип перевірки шкіл. Контроль за якістю освіти мають здійснювати не інспектори з районного управління, а представники Державної служби якості освіти. Аудит освітніх закладів проводитимуть раз у десять років.

Директори не зможуть керувати однією школою більше 12 років. Політики також дозволили проводити у школах платні уроки. Перелік предметів, яким навчатимуть за гроші, затверджуватиме Кабмін.

Відзначимо, в уряді стверджують, що такий підхід урізноманітнить способи навчання та дозволить перейти до компетентісної освіти.

Натомість більшість українців негативно ставляться до змін. Згідно з опитуванням, яке провів центр Разумкова, проти реформ виступає майже половина українців. Так, понад 40% опитаних заявили, що їм не подобаються заплановані зміни в освіті. Приблизно чверть респондентів підтримали політиків. Третина не змогла визначитись.

Загрузка...

Как Вы считаете, контролирует ли власть ситуацию в стране?

Мы в Telegram