Регіональні ЗМІ святкують і говорять про проблеми
Загрузка плеера...

Цього року державні регіональні телеканали стали філіями Національного суспільного телебачення і радіомовлення України. Керівництво херсонської філії стверджує, що після реорганізації відбулися зміни у роботі державних теле- та радіокомпаній. Зокрема, невідомо, що буде з дитячими та культурно-розважальними програмами. Проблематичним питанням для регіональних ЗМІ є й недостатнє фінансування.

Анатолій Марущак, заслужений журналіст України м. Херсон:

"Поки ми не знаємо в якому форматі, якому алгоритмі вони працюватимуть. І ще один напрямок мене дуже бентежить – це дитячі програми. Їх зараз дуже не вистачає. Ми живемо тепер у спільному домі, який називається НСТУ. І вчора прийняли в першому читанні бюджет, і ми розчаровані, адже 50% фінансування не додали на розвиток суспільного телебачення. А значить, глядач недоотримає якихось програм".

У сусідній Одещині, запевняє Наталя Стеблина, найбільша кількість ЗМІ порівняно з іншими областями. Так, на території області зареєстровано близько 40 телерадіокомпаній, 550 друкованих ЗМІ та величезна кількість сайтів. Оскільки медіаринок надзвичайно роздутий, ЗМІ постійно конкурують між собою і стараються максимально збільшити аудиторію. Роблять це, переважно, подаючи кримінальні новини та інформацію жовтої преси.

Наталя Стеблина, координатор Одеської експертної групи інституту демократії ім. Пилипа Орлика, м. Одеса:

"У нас кримінал виходить завжди в ТОП-5 тем. Окрім того, що видання пише про культуру чи спорт, це завжди ще й кримінал. Ще однією із проблем Одеських ЗМІ є те, що всі вони залежать від своїх власників. У різні періоди ми спостерігаємо більшу чи меншу кількість джинси, але вона завжди є".

Журналісти більшості регіональних ЗМІ часто зациклюються на проблемах свого краю, часом не помічаючи очевидні речі.

Так, приміром, на Донеччині, на думку експерта Володимира Кіпеня, журналісти не висвітлюють реальний стан подій в області.

Володимир Кіпень, експерт донецької експертної групи ІДПО, м. Донецьк:

"Якщо говорити про реальний сьогоднішній стан донецьких ЗМІ, я б їх назвав ситуацією прифронтових ЗМІ в пошуку компромісу між тими реальними дилемами, суперечностями, в яких вони сьогодні живуть. Це дилема між війною і миром. Недостатнє висвітлення реальної війни на Донбасі. Друга проблема, я б назвав би так: між служінням громаді та владі, місцевим політикам".

Не менш значущою є проблема плинності кадрів, адже молодь виїжджає на роботу до столиці.

Анна Почапська, керівник програм телеканалу Р1 м. Харків:

"Сьогодні регіональне телебачення переживає не найкращі часи, саме регіональне телебачення. Чомусь на сьогоднішній день я не бачу тих, хто був би зацікавлений у розвитку регіонального телебачення. Немає інвестора, підтримки з боку держави. У зв’язку з цим падає професіоналізм працівників телебачення. Молоді та талановиті люди, які починають працювати на регіональному телебаченні, згодом переїжджають до столиці, бо не мають можливості розвиватися саме на регіональному телебаченні".

На думку черкаської журналістки Валентини Рабцун, проблематичним є те, що зараз вмирає дротове радіо.

Валентина Рабцун, заслужений журналіст України м. Черкаси:

"Найбільшою проблемою я б визначила, що вмирає проводове радіо. Спілкуючись з людьми, я знаю, наскільки великою частиною їхнього життя є радійні приймачі. Практично всі новини у віддалених селах вони дізнаються з невеличкого радіоприймача".

У столиці набагато більше можливостей. Та, попри це, молодим журналістам доволі складно пробитися нагору.

Володимир Кацман, заслужений журналіст України, м. Київ

"У нас как в обществе нет социальных лифтов, так и в журналистике нет вот этих социальных лифтов, чтобы журналисту с регионов стать здесь звездой. Нужно приложить немало усилий, чтобы тебя заметили, как-то проявиться. В Киеве больше спрос с авторской журналистике. Она исчезает с нашей сферы. Сейчас авторская журналистика не слишком цениться. А мне кажется, что за ней большое будущее".

На думку експертів Інституту демократії імені Пилипа Орлика, найкращу ситуація зараз у львівських медіа, а найгірша – у Донецькій та Луганській областях.

Та все ж попри всі негаразди засоби масової інформації в регіонах продовжують працювати, інформувати населення, формувати суспільну думку, виховувати, розкривати факти корупції та кумівства, плекати власних зірок і вірити у світле майбутнє регіональних ЗМІ.

Загрузка...

Как Вы считаете, контролирует ли власть ситуацию в стране?

Мы в Telegram